Не та весна в моїй душі співала,
Не тих дерев насіяла квіток,
Я вперше так кохання забажала,
Вночі думки сплітались у танок.
Не та весна, але я ще не знала,
Не знала, що кінчається любов,
Лише так до безтями покохала,
А він пустив коріння саме в кров.
Не ті слова мені крутили серце,
Слова пусті оберігали сон,
Я думала,що легко долю нести,
Та доля пастка, а любов – полон.
Не те кохання в душу мені впало,
Та знаю,це не стерти із життя,
Такий глибокий біль у тіло вжалив,
І навскрізь мов обпечене буття.
Не та любов, не ті пролиті сльози,
Не та щаслива пісня ллється струн,
Не та весна у серці дала лози,
Лише понасипала в душу сум.
Автор публікації
Коментарі: 1Публікації: 64Реєстрація: 30-01-2021
Достижение получено 11.02.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
