Не та весна в моїй душі співала, Не тих дерев насіяла квіток, Я вперше так кохання забажала, Вночі думки сплітались у танок. Не та весна, але я ще не знала, Не знала, що кінчається любов, Лише так до безтями покохала, А він пустив коріння саме в кров. Не […]
Daily Archives: 30.01.2021
13 posts
Плетёт узоры первые зима и примеряет кружева на веточки и на листочки – серебряные точки. Ведёт тропа в далёкий лес, высылся дальний там утёс и к нему топать по хребту, кружева увидеть на ветру. Веточки облепили все, чуть колыхнутся на траве, туманом дышит утро и рассвет, а люди […]
Не насіюй у холодну душу квітів, Бо серед снігу,знай -вони не проростуть! Якщо у ній давно стемніло літо, То у пітьмі ніколи знов не зацвітуть. Не шукайте у душі холодній сонце, Над ним вгорі повисли чорні хмари, Не світитиме яскраво у віконце, Навік сховало спокій той і чари. Не співай […]
Де взявся вітер зненацька,Й вербу схилив над водою,Завзято тішився правда,Весняний місяць грозою. Цей дощик довго чекали,У полі трави зелені,В садочку яблуні панни,Стоять журливі сердешні. Та сонце поміж хмаринки,Квітки вже зранку леліє,Вони розв’яжуть хустинки,Й духмяно пахнуть, це ж квітень.
Той світ на клапті не роздертий, У нього дивна сила є, Там ходить білий сніг за смертю, І слід лишати не дає. Там сльози є – та не солоні, Там думи є – та не гіркі, І місяць гріє у долонях Новонароджені зірки.
Забудь мене, тепер тобі чужий, Ти сама обрала для нас цей шлях, Був час коли тобою болів, Зараз я тебе не знаю. Був час я марив лиш тобою І твоя відсутність мене вбивала, А зараз ти мені чужа, Наче один одного ми не знали Ти мене не кохала - зрозумів Залишила, пішла - пробачив […]
Забудь мене, тепер тобі чужий, Ти сама обрала для нас цей шлях, Був час коли тобою болів, Зараз я тебе не знаю. Був час я марив лише тобою І твоя відсутність мене вбивала, А зараз ти мені чужа, Наче один одного ми не знали Ти мене не кохала - зрозумів, Залишила, пішла - пробачив, […]
Ти любиш бурхливе море, Мені ж імпонує тихе, Захоплюють знаю гори, Я ж рада полям іскристим. Стосунки незвичні наші, Суцільні екстрим моменти, Тож інколи ніби зайві, Небесні стрімкі аспекти. Можливо парує доля, Однак цілковито різних, Щоб щастя спізнали двоє, Як пройдуть кохання іспит.
Розхристана, знедолена, обдерта, як жебрак Стояла в центрі, у самій Європі… Але та зрада, як підступний рак… І знову на поклін примхливій долі… Вона стояла – горда і свята, Хоч рани кровоточили й боліли… Але душа…нескорена така… Й серця гарячі…їх ви не убили!… Стояла й плакала, неначе сирота… Що загубилась […]
Вже вкотре ми прощаємось з тобою. Наш дуб не любить тих німих прощань. І знову час болючою різьбою Нам випалить хвилини сподівань. Чи то життя, чи ми не вмієм бути, Чи то нам доля склала отаке? Що мусимо не жити, а відбути, Глибоке промінявши на мілке. Мені не відстань твої […]
Найкраща в світі. Вільна, наче вітер. Твоя душа усюди і ніде. Кого кохаєш, ще й сама не знаєш. Чекаєш щастя, і воно прийде…
Душа розгін набрала у минуле, У ті часи, як юною була. В той давній вимір, що зовуть “відбуло”, Коли у нім рясніла і цвіла. Та юність заховалась на обличчі Під невблаганним почерком життя, Що йде і йде до свого пограниччя Й нема назад і кроку вороття. Я пам’ятаю все, я […]
. . КОХАЙТЕСЯ У КВІТАХ, ЛЮДИ! . .Іду, як зачарована, по квітнику своєму, . .Живу, мов відгороджена, від усього світу, – . .Так приязно і любо та й на серденьку моєму, – . .З ГОСПОДНЬОЇ я волі кохаюся у квітах. . .Давно заполонило […]