Для голосування необхідно авторизуватись

Хай зацвітуть моі слова квітами

Хай зацвітуть мої слова квітами,
І, краще всього, щоб незабудками.
Твоє кохання мені стало ліками,
Його як тишу у шторм слухаю.

І проросту я в тобі сонце-травами,
І вкорінюся дубами столітніми…
Яка різниця хто буде правий з нас,
Якщо ми станемо монолітними?

Ти мене вкриєш снігами білими,
І поцілуєш вітрами з заходу.
А я купатимусь в твоїй ніжності,
Не виринаючи з свого захвату.

І ти до мене полями встелишся,
Зазеленієш лісами статними,
І не страшна мені і хурделиця
Посеред війська цього ратного.

І ми будемо цим всім милуватися,
І не дамо хоч би квітці згинути.
Я засаджу усе незабудками,
І ці сади будуть вічно квітнути!

2

Автор публікації

Офлайн 2 роки

Виктория Коваль

2
Коментарі: 0Публікації: 1Реєстрація: 08-03-2019