«Ходить лихо»
Поснули в сутінках гаї
Довкола стало тихо
Пригадую слова твої
А поруч ходить лихо
Безжально гради землю рвуть
Коли приходить ранок
Батьки додому сина ждуть
Та син не встрів світанок
Прожив всього він двадцять літ
Так рано впав у полі
Зі скронь долоня зітре піт
Солдатські пальці кволі
Прикрила очі сині ті
Подерта вщент шматина
Для чого ті слова пусті?
Не верне мати сина
Він впав, в безжальному бою
Поліг за Україну
Не встрів він матінку свою
Прощай мій любий сину
Віталій Прокопович……..
12,05,2016,
Автор публікації
Коментарі: 6Публікації: 291Реєстрація: 26-08-2018
Достижение получено 25.04.2020
Титул: Вибір видавця (Лютий 2020)
Достижение получено 26.01.2019
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
