До тебе прийшла вона у сні. Протягнула до тебе свої руки. В тиші рахувала дні, Коли серце заспіває радісні звуки. В прекрасному вальсі з тобою кружляла. Як сніжинка, була тендітна й легка. Не торкаючись землі з тобою танцювала. А посмішка її весела і дзвінка. Своєю зовнішністю, вона чарувала. Такою холодною […]
Daily Archives: 10.12.2018
8 posts
Прийшов час домашнього тепла Зима з собою холод принесла. Свята радість у дім привели, Хоч завірюхи всі дороги замели. Прийшов час зустрітись з тим, хто тебе чекає. Прийшов час, коли мороз вікна прикрашає. Малює на шибках різні дива і картини, А сніг вдягає ліса і полонини. Прийшов час купувати подарунки, […]
«Чудес» Волосся твоє пахне квітами Волошок бездонних полів Там сонце десь грає софітами На заздрість бентежних хмарів Там вечір, дрімотно лоскоче Росою умивши гаї І так залишати не хоче Солодкі обійми твої Волосся твоє пахне травами П’янким, охмелілим вином Мелодій високих октавами А може й […]
«Ходить лихо» Поснули в сутінках гаї Довкола стало тихо Пригадую слова твої А поруч ходить лихо Безжально гради землю рвуть Коли приходить ранок Батьки додому сина ждуть Та син не встрів світанок Прожив всього він двадцять літ Так рано впав у полі Зі скронь долоня зітре піт Солдатські пальці […]
«Ржа» Лукавив в очі, говорив що не кохаю Тобі я знав так буде краще І серце рвалося, з блідих грудей На волю, й грохотало важче Уважно слухала слова Не бережно стирала теплі сльози Які стікали на вуста А за вікном тріщали грози Напевне гарний був актор Бо ти повірила […]
«Сніжинки» Сльози, всього лиш солона вода Коли на землю впадуть не біда Витре їх вітер зробивши сніжинки Ті що укриють міста і зупинки Люди радітимуть їм наче снігу Вони не знають маршруту їх бігу Їм не відомі їх кроки солоні Вальс витанцьовують на підвіконні Та й не потрібно людям […]
«Втрачених орбіт» Я божеволію тобою Вдихаю той холодний сніг Який розбитий теплотою Тихенько падає до ніг Я божеволію тобою Холодна стала, мов зима О Боже, що ж це я накоїв Забрала почуття зола Зима залишила на тілі Такий палючий, хижий слід І загасають навіть зорі У вічність втрачених орбіт Я […]
Іще далеко до весни, До неї дертись, як на гору, Зимові сни, тривожні сни, І все рефреном, все повтори. Іще далеко до квіток, таких тендітних, легкокрилих, Що осипаються в садок, Уже не снігом білим – білим. Іще підсніжника свіча, Не пробиває товщу снігу Іще так хочеться плеча, Щоб дочекатися відлиги. […]