«Книзі Бредбері присвячується…….
Навстіж відкрите потерте вікно
Із нього лився запах літа
Там навкруги усе жило
Трава дерева, ніжні квіти
Немов з кульбабок те вино
Воно п’янило ароматом
Ще поле маків не цвіло
Посіяне весною татом
Там щебетали солов’ї
Їх голос лився мелодійно
Стояли тишею гаї
Неначе зовсім безнадійно
В саду шеберхав павучок
І дозрівали ягоди червоні
Боявся я ступити крок
Щоб не порушити гармонії
Я лиш стояв немов німий
І дихав жадно в повні груди
Я відчував що все ж живий
Літо на смак відчули мої губи
Віталій Прокопович…….
09.06.2017.