«Мавка»
Твої зелені очі із глибини лісів
Про них нажаль ні разу, я не писав віршів
Граційна наче мавка, літаєш між казок
Повітря лиш зробивши, малесенький ковток
Ховаєш свої очі, від світу ту красу
Ступають босі ноги, у лісову росу
Відкрите твоє серце, закохана душа
Неначе поселилась, на зажди в ній весна
Малюєш силуети, із грації щораз
На мить лиш зупиняєш і світу цього час
Так легко загубитись, дорогу не знайти
У очі подивитись, та мимо все ж пройти…
Пройти щоб не згубити, красу що не для рук
Та чутний на узліссі, у мавки серця стук
Вона там причаїлась, між крапельок роси
І слухає пташині, небесні голоси…
29.12.2019.
Малюнок: Паша Долгий
