(Автор Наталія Глиняна)
Летять у вирій журавлі…
Летять й зажурені лелеки…
З своєї рідної землі,
У теплий край, що так далеко.
Тут вили гнізда на горі,
Росли маленькі пташенята.
А зовсім зранку – на зорі,
Прийшов вже час їм відлітати.
Крилом змахнули з вишини,
Між хмар були на видноколі.
Ключем відправились вони,
Усупереч своєї волі…
Чекає їх чужа земля,
Де не зима – а вічне літо.
Та сум і туга в журавля,
Не мило десь блукати світом…
(Світлина з мережі)
Думок на тему “Туга журавля… ”
гарно