«Рубці»
Ми робимо вигляд, дня кожного, «нас» не існує
Зустрівшись лиш погляд кидаємо, й сухо привіт!
Та тільки обіймів твоїх мені завжди бракує
Мої почуття вже на серці залишили слід…
На серці рубці мов солодкі моменти
В житті так буває, що фільм не про нас
Кидають прохожі тобі компліменти
А я у віршах свій поповню свовесний запас
Ми робимо вигляд, дня кожного, «нас» не існує
І час промайнув, усі квіти давно відцвіли
І доля над нами буває так підло жартує
Та просить душа, ти на завжди її відпусти…
У проблесках сонця, ми щастя шукаємо
Коли в непогоду холодну, зігріє вино
І біль і тугу гостро так відчуваємо
Бо серце горіло в вогні, мовби і не жило
Ми робимо вигляд, дня кожного, «нас» не існує
Та що там казати, я думав все швидко мине
Та зовсім рубці наші час не лікує
І все це життя, наче мить лиш одна промайне…
23.06.2020.
#ВіталійПрокопович
#віршіукраїнською
#поезіяукраїнською
#поезія
#лірика
#поетичний_щоденник