Для голосування необхідно авторизуватись

«Сіріло небо»

 

«Сіріло небо»

В її очах, сіріло й небо
Душа її мов чистий лист
Так добре було коло тебе
Довкола чутний вітру свист

А осінь вділа у намисто
Калини грона і гілля
На ню дивився ненавмисно
Неначе зовсім з віддаля

Вона соромлячись, сміялась
Така незвідана, проста
Чи то образитись боялась
За неціловані вуста

Скінчився день, сіріло небо
В її очах таких живих
З тобою добре, а без тебе
Я потону у снах пустих…

Віталій Прокопович…
08.10.2018.

16

Автор публікації

Офлайн 2 дні

Віталій Прокопович

939
Коментарі: 6Публікації: 282Реєстрація: 26-08-2018

Вибір видавця (Лютий 2020)

Достижение получено 25.04.2020

Титул: Вибір видавця (Лютий 2020)

Небайдужий читач

Достижение получено 26.01.2019

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

Думок на тему “«Сіріло небо»”