Сльози, всього лиш солона вода
Коли на землю впадуть не біда
Витре їх вітер зробивши сніжинки
Ті що укриють міста і зупинки
Люди радітимуть їм наче снігу
Вони не знають маршруту їх бігу
Їм не відомі їх кроки солоні
Вальс витанцьовують на підвіконні
Та й не потрібно людям тим знати
В сутінках будуть вони засинати
Їх приголубить дбайлива зима
Ніжно піднявши, до неба з вікна
25.12.2016.
Думок на тему “«Сніжинки»”
Ви просто на моїх очах так талановито перетворили традиційну пейзажну лірику у простір дуже потужної філософської поезії. Я вражений. Вітаю з великою творчою перемогою….