Коли усе цвіло довкола
Ми милувалися зорею
Ти шепотіла все навушко
Що буду тільки лиш твоєю

А потім було довге літо
Холодне, тепле, незабутнє
Ми там губили довгі ночі
І говорили про майбутнє

Воно так швидко промайнуло
Неначе зовсім і не стало…
Якби ж усе назат вернути
Було його для нас замало…

Я подарую тобі осінь
Із її сильними дощами
Її з тобою ми зігрієм
Своїми теплими серцями

Коли довкола побіліє
Пухкими білими снігами
Ти збережи наше кохання
Між цими хижими вітрами…

Віталій Прокопович….
10.10.2019.