“Я подарую тобі осінь”
Я подарую тобі осінь
Із її ніжним листопадом
А пам’ятаєш як ще завсім
Недавно ми гуляли садом?
Коли усе цвіло довкола
Ми милувалися зорею
Ти шепотіла все навушко
Що буду тільки лиш твоєю
А потім було довге літо
Холодне, тепле, незабутнє
Ми там губили довгі ночі
І говорили про майбутнє
Воно так швидко промайнуло
Неначе зовсім і не стало…
Якби ж усе назат вернути
Було його для нас замало…
Я подарую тобі осінь
Із її сильними дощами
Її з тобою ми зігрієм
Своїми теплими серцями
Коли довкола побіліє
Пухкими білими снігами
Ти збережи наше кохання
Між цими хижими вітрами…
Віталій Прокопович….
10.10.2019.
Автор публікації
Коментарі: 3Публікації: 191Реєстрація: 26-08-2018
Достижение получено 25.04.2020
Титул: Вибір видавця (Лютий 2020)
Достижение получено 26.01.2019
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
