Для голосування необхідно авторизуватись

ВІЧНИЙ ГРІХ

Дно клепсидри, стіни – скло,

як ілюзія свободи.

Із миттєвостей струмком

зверху вниз

час нелічено повис,

нам від нього нагорода –

лиш година під смерком –

парадиз!

Смілість рук, незграбність слів –

як ілюзія кохання.

А від штори пів на пів –

світлотінь.

І, напевне,  річ не втім –

перша зустріч, чи остання.

В тім, що я тебе зустрів

на путі.

Блискавично-вічний гріх…

Нагорода він чи кара?

Прочитати я не встиг

по очах.

В них на мить спинився час,

пристрасті вогонь примарний.

…Третій півень на зорі

прокричав.

2

Автор публікації

Офлайн 6 місяців

Vyacheslav Semenko

88
Коментарі: 16Публікації: 34Реєстрація: 13-08-2018

Бронзове перо

Достижение получено 16.08.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій