Для голосування необхідно авторизуватись

Дріада

Закуталася фея лісова

В пожовкле листя зі старого клену,

На ній сорочка вишита нова,

Підв’язані у хвіст коси зелені.

 

Безшумно виступають босі ніжки,

І марево туману розсікають,

Іскрять бурштином ювелірні ріжки,

Що синьооке личико вінчають.

 

Скрадається від шибки і до шибки,

І заглядає поглядом лисиці,

І в напівтемряві заледве-ледве видко,

Як немовля в колисці метушиться.

 

Грайливе, жваве, іскри в оченятах,

Сопить від сміху носиком кирпатим,

І рученята тягне, щоб пограти,

Але вже час маленьким засинати.

 

Здійметься теплий вітер із лугів

Й укриє колисковою повіки,

Покаже довгоногих журавлів,

Які мина бурхливі змії-ріки.

 

Покаже поле, пишне і густе,

І небо, всіяне перлинами зірок,

Усмішкою малятко розцвіте,

Рахуючи ввісні дзвінких сорок.

 

Зітхне красуня, поглядом всміхнеться

І рушить далі в лабіринт вікон,

Аби тому, хто у сльозах проснеться,

Подарувати свій щасливий сон.

2

Автор публікації

Офлайн 3 місяці

Yana96

5
Коментарі: 0Публікації: 3Реєстрація: 15-02-2021