Щоб себе знайти, потрібно себе розірвати, На шматочки, на куски і до пилу розтерти, Усі бажання, мрії і так звані «правильні» шляхи. Сльоза немов би дощ на пустельну землю, Заповнить пустоту і мир та спокій принесе. І в болоті серед грязі тебе нарешті віднайде.
Daily Archives: 15.02.2021
Завдяки тобі Завдяки тобі… Впевнена я в собі, я в собі, Дякуючи тобі. Завдяки тобі… Метелики в животі, животі В голові тільки ти. Приспів: Ми тонемо, тонемо, До райдуги летимо Ми понад планетами Як кома кометами Серця обіймаємо О-о-о-о-о(2р) […]
Философия человечности Боже, научи меня бояться В жизни к покаянию не успеть Обижаться на родных, врагов жалеть И с желаниями грешным скитаться По земле, цветущей но бездушной, Почему мы по другому видим мир? Словно вышли все в прямой эфир Хочеться жить и быть кому-то нужной У вечного огня сжигая […]
Ти – моя розрада, ти – моя надія. Ніжна, наче казка, вічна, наче мрія. Найніжніша ніжність, що у серці родиться, Найдобріша Діво Богородице.
Сльози течуть щоденно рікою,Зводити досить змучену душу,Треба наразі бути міцною,Дуже багато мокрого блюзу. Звісно дається щастя пожити,Думаєш кожний має можливість?Щиро подякуй Богу щоднини,Надто важливо мати терпимість. Наше життя, завжди на відмінно?Пройдемо прогру… знову навчання,Скрута гартує волю сумлінно,Тільки вперед крокуй без вагання.
Снежно-белой кутерьмой Прилетела к нам зима. Все схватились за лопаты, Ну, а дети лишь «Ура!». Хлопья весело порхают, Засыпают всё кругом. Землю нежно обнимают, Согревают мир теплом. Вихрем в танце закружила Речки, горы и поля. Тихо тропы затрусила, Вся белым-бело земля . Замерло движение вдруг. Лишь калины гроздья На морозном […]
А на світанку зорі згасають непомітно. Вже місячний серпанок поглинула ріка. Мрійлива, мов дівчатко, берізонька тендітна, Поринувши в надії, все доленьку чека. Прокинулася птаха і нумо щебетати – Їй сонечко б збудити, що солодко ще спить. Вже кумкають у балті так дзвінко жабенята І трудівниця – бджілка над лугом десь […]
Роман Валентина Дергунова ” ДАЛЁКАЯ, БЛИЗКАЯ РОДНАЯ ” ГЛАВА 1 В небольшом уютном кафе в этот летний вечер было совсем немного посетителей. На танцевальной площадке за фортепианном сидела девушка и наигрывала мелодию, которая чарующей волной неслась по залу даря кому – то свою грусть радость и светлые воспоминания. Стоял обычный […]
Ну и что , что февраль! Не взирая, Ты на сердце весну расстели! Ароматный букет допивая, Две ладошки к теплу поднеси! И умойся лучистым рассветом! Поздоровайся с новой мечтой! Отправляйся за нею по свету! Приглашаешь? Ну что, я с тобой!
Сказка Валентина Дергунова “ГОСТЬЯ” Над городом спускался весенний вечер в наряде лавандового цвета с цветком сирени, которыми сейчас красиво цвели деревья. И разноцветный угасающий закат весеннего дня каким – то волшебным цветком раскинул свои лепестки над городом. Вытряхнув последнюю сигарету из пачке он остановился перед окном где радугой уходил в […]
До зірок летять сніжинки Вогники і порошинки Наших душ, думок бентежних, Щоб розтанув лід безмежний Згодом там в сузір’ї Лева Буде все, як бути треба Буде все, а поки знову Заспівай цю колискову Невагомість наче зрада На губах твоя помада Напівтемрява дзеркальна Наша помилка фатальна Ти кохай […]
Закуталася фея лісова В пожовкле листя зі старого клену, На ній сорочка вишита нова, Підв’язані у хвіст коси зелені. Безшумно виступають босі ніжки, І марево туману розсікають, Іскрять бурштином ювелірні ріжки, Що синьооке личико вінчають. Скрадається від шибки і до шибки, І заглядає поглядом лисиці, І в напівтемряві […]
Ой, їхала, їхала На санчатах Віхола, Гралася Сніжинками, Наче намистинками. Сестронька Хурделиця З Вітерцем до вечора Бавилися в піжмурки, Кидалися сніжками. Заметіль-подружеька Ішла кучугурами Попід бережечками, Замітала стежечки. Кликала їх Зимонька, Вона ж іменинниця. Усі позліталися Та й розтанцювалися. Сніг угору високо Піднімали з Вихорем. Все навкруг білесеньке, Святкували весело. […]