Коли не спиш серед ночей
І, якщо серце сильно б’ється
Любов живе в душах людей
Тоді, вона, мені здається –
Знайшла рідненьку полонику
І ти без неї вже ніяк.
Ту, свого серденька частинку,
Покаже доля – це хороший знак.
Знак того, що ти покохав,
Так безумовно і казково.
В долю не вірив і не знав,
Що все було не випадково.
Людина, що розрадить жаль,
Візьме всі біди в свої руки,
Розвіє сум і забере печаль
І не допустить крапельки розлуки.
Кохаєш тих, до кого лине серце,
З ким проросте кохання плід,
Як загляне душа в люстерце,
Покаже – лиш одну кохатимеш, як слід.
Чудове і магічне, це кохання,
На жаль, не кожному дано
Я б все віддала, ось моє зізнання,
Щоб в твоїм серці ожило воно!
Яскравим сяйвом, ніжним цвітом
Воно прийде й запалить у душі
Те неймовірне почуття, що володіє світом
І ти почуєш музику у тиші.