Для голосування необхідно авторизуватись

УВI СНI

УВI СНI
Ходина Юлия
Небо дiсталось краю i тому розлилося,
I розбiглося зграєю синiх волошок у полi,
Забагато було бажань i тому не збулося,
Хоч з роками нездiйснене спишуть на примхи долi.

Я даремно про мрiї свої заcпiвала вiтру,
Вiн гойдався з травою i вигляд робив, що слухав,
А скiнчила я пicню i вiн – полетiв по свiту,
Наче зронене пiр’я так легко її роздмухав.

День вiдведений термiн свiй вiдпалав i згаснув,
I скотився коштовнiсть наче, до пам’ятi скриньки,
Лиш на мить вiдгукнувшись вiдлунням змарнiлого часу,
Не даючи заснути одразу ще пiвгодинки.

I у снi –
я бiжу до нього, волошковим полем,
I радiю –
грайливому вiтру – хай пестить волосся!
I легенько менi вiд сну-
я неначе квола:
Увi снi – так легко зробити, щоб все збулося!

2

Автор публікації

Офлайн 1 місяць

Юлия Ходина

11
Коментарі: 0Публікації: 4Реєстрація: 11-08-2020