В позолоте небывалой
Встала Осень над землёй,
Красит Солнце кистью алой
Холст небесный голубой.
Ещё помнит искры лета
Неостывшая земля,
А уж в золото одеты
Все леса, луга, поля.
Для себя тепла попросим,
Пусть до зимней до поры
Преподносит дева-Осень
От щедрот своих дары.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 252Реєстрація: 05-02-2019
Достижение получено 11.04.2020
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Достижение получено 22.03.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
