Для голосування необхідно авторизуватись

Іди до сонця навпростець

Вставало сонце із-за лісу,
Проміння золото лило.
Туману сірого завісу,
Мерщій з лиця свого зняло.

І осушило дрібні сльози,
Що залишились від дощу..
Лише далеко чулись грози,
Я в душу промені впущу.

Весна холодна – стане тепла,
Всі негаразди відійдуть.
Не вся ще радість з душі щезла,
Проміння хай й тебе знайдуть.

І світ весь стане кольоровим,
Зійде веселка від тепла.
Тоді все стане неповторним,
Поверне радість, що втекла…

Та як для цього треба мало,
Один лиш треба промінець,
Щоб плутанина ця зникала,
Іди до сонця навпростець…

2

Автор публікації

Офлайн 1 годину

nadjarka@ukr.net

145
Коментарі: 0Публікації: 54Реєстрація: 12-04-2020

Срібне перо

Достижение получено 30.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 23.05.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій