Знов літечко День Батька принесло
Для тих, чиє ім`я в родині – «ТАТО».
На землю сіє сонечко тепло.
Про сво̀го тата хочу я згадати.
У За̀світи душа його пішла:
Він десь на Небі, мабуть, біля Бога,
Та у душі не меншає тепла
І думка й серце линуть знов до нього.
«Тобі я, тату, дякую за те,
Що ти мене ростив і був зі мною.
Я збережу це почуття святе,
Що люди звуть дочірньою любов`ю.
Її я через роки пронесу,
В душі моїй ти будеш вічно жити…»
А сонце знов п`є вранішню росу,
Птахи співають, розквітають квіти.
«Зі святом, любий тату!» – я скажу,
Та слів мені у відповідь немає
Лиш сонце ллє тепло понад межу
Так ніжно, ніби тато обіймає.