Ой, давно це все було,й не згадаєш нині.
Народилося село в річковій долині
Берегла його Дністра-прадіда десниця,
А ім’я дала сестра – річка Студениця.
Йшли роки, летіли дні, може, і століття,
Тут стрічали дні сумні, й радості суцвіття.
Підростали дітлахи, з гнізда вилітали,
І старіли тут батьки, світ наш покидали.
Воду солодко пилось із Батька долоні.
Як моглося, так жилось у Дністровім лоні.
Але раптом дід-Дністер береги покинув
Й водянистий свій шатер на село накинув.
У долині мов вінець квітло-зеленіло,
Свій негаданий кінець від води зустріло.
Річка шлях свій прокладає в далеч ясновиду,
Студеницю зберігає – нашу Атлантиду.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 252Реєстрація: 05-02-2019
Достижение получено 11.04.2020
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Достижение получено 22.03.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
