Ніс забитий, смолі з ньо́го –
што чинити? – ніч не спав…
Я для случая сяко́го
да́што у аптечці мав:
Цитрамон из барбовалом,
магнікор…исе не вто
(всьо в порядку из “мотором”)…
Не розбитоє чоло –
Бинт, зельонку ми не треба…
Джгут, тонометр – тоже гет…
О, найшов! на йсю потребу
“Зірочка” в наборі є!
За́раз з Азії подарком
я сись по́тік загачу́ –
акуратно во́зьму пе́рстом…
Но ния́к не одкручу́!..
Плоскогубці ‘м брав (фоґовы),
штось отвьортков ‘им крутив,
шилом пуддівав зиспо́ду…
Ногті? вчора ‘м їх обстриг…
Всьо! уже я задовбався… –
довго з ним я нарабляв! –
тай на кухню я подався…
На плиті обід стояв:
Были крумплі “у мундирах” –
гет ї, ”Зірочку” оту! –
я над ними нахылився
(щи й рушник взяв на башку)…
Вже и нюх возобновився,
вже не цяпле, не тече!..
Лиш гадаю:”Ко придумав
закрывати так исе?”
Бабинець Ю.Ю.Ю

4 коментарі ““Зірочка””
Отож)
Читала та посміхалася.
Файний вірш
Насміялася , дякую Юрій!
Радий, що удалось розсмішити!👍😂👀
Знайома проблемка. Вдавалося відчинити дивним способом: кидати ребром об підлогу.🤣🤣🤣