Кіт лежить на підвіконні,
Гріється на сонці.
Чеше лапою за вухом,
Погляда в віконце.
Кіт лежить собі і мріє
Про гарний сніданок.
Він не їв ще від учора
А вже пізній ранок.
Мишка виглянула з нірки,
Тихо зашкреблася…
Кіт ліниво повернувся:
,,Що? Зловить? Нізащо!
Ні, трудитись я не буду.
Та ще й з позаранку.
Краще я піду в коморку.
Там злижу сметанку.”
Тут господар ненароком
Перебив сніданок.
Він схопив кота за вухо
Й викинув на ганок.
Що ж, котусик волохатий,
Ти повинен знати.
Якщо хочеш ти поїсти,
Треба працювати!