. . ТАК ТЯЖКО НА ДУШІ, МІЙ СИНУ…
. .Так тяжко, сумно на душі, мій сину,
. .Нема тебе скрізь, поруч та й зі мною,
. .Набутися б, ріднесенька людино,
. .Чому розлука долею судилась?
. .Чому ГОСПОДЬ забрав тебе так рано?
. .Та й радість, й благодать не забарились…
. .Коли вже Царство Боже тут настане?
. .Я на світлини рідні задивляюсь,
. .Розгладжую їх хворою рукою,
. .Щасливо, й з болем інколи всміхаюсь
. .І знову, сину, плачу за тобою…
. .Розповідаю людям я про тебе,
. .І люди пишуть, згадують чудово,
. .Поговорити серцем є потреба,
. .Знайти розраду в материнськім слові.
. .Так важко, сумно на душі мій сину,
. .Несу свій біль і горе цілорічно….
. .Тебе я виглядаю знов, дитино,
. .На диво сподіватимусь довічно…
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .ТАМАРА РОМАНЮК,
. . 18 грудня 2022 р., 16 січня 2023 р.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 126Реєстрація: 08-11-2021
Достижение получено 21.11.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
