Твої слова, що сказані у морок…
Твої слова як скляночки стекла.
Твої слова немов би їдкий порох,
Так допекли коли сльоза стекла.
Солона і гірка – все одночасно,
Холодна і гаряча як смола.
Вона текла і так собі нещасно
Хотіла вверх та не могла.
Котилася вона з гори до низу
Кудись в безодню, в темноту.
Їй так бажалося когось поблизу,
Відчуть руки чужої теплоту.
Але рука не піднялася вгору,
Не витерла оту сліпу сльозу.
І падала сльоза додолу
На темну мокру і сиру росу.
05.11.2020
19:31
Автор публікації
Людина міцніше каменя, але ніжніше троянди.
Достижение получено 02.08.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
