Бачив маму свою у вісні, Посміхнулась так ніжно й привітно. Не сказала ні слова мені, Підморгнула лише непомітно. Вже здається і часу пройшло, Мабуть час не загоює рани, Смутком в душу чомусь занесло, Як згадав ,що не мама її з нами. Пригадались хвилини святкові, Пригадались і буднії дні. Дотик ніжний […]