У літі бабинім… У літі бабинім так затишно, немов Я знов дитиною приїхав до бабусі, Де обнялася з мудрістю любов… І не такі страшні щипучі гуси. Де в батьківський кулак медова груша І все життя попереду іще, В якім сльозлива осінь непорушно Закрита в небі сонцем-сургучем. 20.10.19.

А, може, буде в райському саду Ще листопад – і душі наші листям Ув осінь сонячну, земну оцю, впадуть, У наші віком сходжені обійстя. І кущ малиновий, що зустрічі чекав, Прихованою ягідкою вгостить. Мій слід малечий визерне із трав, Доводячи душевний стан до млості. Нехай димком вертатися назад У Божий […]