А, може, буде в райському саду
Ще листопад – і душі наші листям
Ув осінь сонячну, земну оцю, впадуть,
У наші віком сходжені обійстя.
І кущ малиновий, що зустрічі чекав,
Прихованою ягідкою вгостить.
Мій слід малечий визерне із трав,
Доводячи душевний стан до млості.
Нехай димком вертатися назад
У Божий сад, що в літо одягнеться –
Радітиму за райський листопад
Всією силою оновленого серця.
10.09.19.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 11Реєстрація: 17-10-2019
Досягнення отримано 29.10.2019
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
