Колись любила квіти нeзабудки Іх нe могла завіяти й зима. Та в дeнь, коли забув ти обіцянки Я всі з корінням вирвала сама. Байдужою до всього тоді стала, Скосив мeнe, як жито, у жнива. А зараз просиш, щоб усe згадала? Тeбe у моій пам’яті – нeма！
Daily Archives: 16.02.2022
3 posts
Мелодія весни так феєрично,Влилася і пробуджує бурхливо,Танцює свій танок під переливом,Натхненних і незвіданих мотивів. Трава зазеленіла і запахла,Ще свіжістю невинності земної,Метелики немовби фотоспалах,Підкинули яскравих нам емоцій. А квіти подарунок незвичайний,Де ніжності й любові всі ознаки,Едему життєдайні вишиванки,Оздоблені барвистими стіжками. Тож сонечко весняне лиш грайливо,Потішить незабутньо теплотою,І тисячі осяяних хустинок,Землицю покривають […]
Можна про кохання помовчати, Але промовчати аж ніяк. А чи серденько буде відчувати Те. що ти думав, та усе ж мовчав. Погляну у твої блакитні очі І зрозумію все без зайвих слів Усе, що ти мені сказати хочеш, Чи любиш мене, а чи може ні. Чи іще буде соловей співати […]