Крадеться осінь непомітно, Сховавшись за старі дуби, Ромашкове ж барвисте літо Іще приходить у сади. Але увечері, прозябши Жовтавим листячком тремтить, Відходить, із собою взявши Неба бездонного блакить. Запах суниць теж забирає, Ховає журавлиний ключ, Сестричку-осінь привітає І вируша в далеку путь. 2016 р.