Ти – виноград стиглий, Якому ще судилося стати Вином солодким хмільним. А я лише глек порожній З чорної глини світанку – Кераміки темних пелазгів. Ти – спів золотої вивільги, А я лише клекіт Чорного бусола відлюдника Над дрімучим болотяним пралісом. Ти море, в якому втопилося Сонце, А я лише мить […]
Monthly Archives: Серпень 2023
32 posts
Вересневі перші дні Теплі, наче літні, Видніються вдалині Соняхи розквітлі. Запізнілий їхній цвіт Тягнеться угору, Більшість соняхів усіх Достиглі в цю пору. Подекуди край доріг Пелюсточки маків Стеляться до наших ніг І цвітуть ромашки. Літечко ж не поспіша З усіма прощатись. Тішиться моя душа Та у серці радість. 2023 р.
Під небом крихким наче скло Ми ловимо місячних зайчиків, Наче вони не гризуни вухаті, А птахи кольору Сіріуса. Отож одягаймо тоги сенаторів – Патріархів зерна і цвітіння каштанів, Відчиняємо брами – як очі, Відчиняємо вікна – подиху ночі. Стіл бенкетовий сколочено з дощок Сакрального дубу мовчуна Сідхартхи Чи біловбраного пастуха […]
Сріблясте мовчання дзвону Зловісне, як вечір на острові Родос: Острові вітрильників і хрестоносців. Персики слів: стиглі і соковиті – Вони падають на каміння, На колючі вапняки злої епохи На яких ми стоїмо ногами босими І виглядаємо вороного коня часу, Чорного як сама пітьма, Як порожнеча між островами зірок, Баского коня […]
А лілея-квітка Поміж троянд квітне Та поміж півоній рожевих таких. Сонечку радіє, Що її леліє, Відчува цілунки диво-промінців. Приспів: А біла лілея, а біла лілея, А біла лілея в короні з роси,А біла лілея, а біла лілея Символ величності, символ краси. Ой, лілеє-квітко,Білая лебідко, Ти принцеса горда прикрашаєш світ. […]
А горіховий Спас Забира літо від нас, Закликає осінь, Що ось-ось вже прийде, Всюди бурштином сипне І холодні роси, Ніби перли оті Засрібляться в траві Й на зелен-отавах. А калини вогні Замигтять вдалині, Наче серця спалах. 2023 р.
Посріблив росу на травах Туман прохолодний, На покошених отавах І на квітці кожній. Огорнув у мокру купіль Соняшники стиглі, Сонечка чекають дуже, Висушить як вийде. А вони свої голівки Будуть повертати За братиком старшим їхнім Й вдячно усміхатись. 2022 р.
А серце відчувало вже незгоди, Вона ж здавалося була сліпою, Сміялася з віджитої епохи, Ота тепер відповіла війною. Нараз заплакало небо в печалі, Коли бажала ще жити в любові, Та зразу прийшла до тями насправді, Це пекло, ллється тут стільки вже крові… Земля шалено запалала слідом, Її душа розривалась від […]
Кольору неба й хлібів золотих Наш український стяг, У кожнім куточку нехай майорить, Де рідна нам серцю земля: Там, де Дніпро несе води свої, Де Київ наш стольний град, На Сумщині і на Харківщині І там, де Донецький край. Де запорізькі жили козаки І там, де херсонські поля Нехай тріпотить […]
Крадеться осінь непомітно, Сховавшись за старі дуби, Ромашкове ж барвисте літо Іще приходить у сади. Але увечері прозябши Жовтавим листячком тремтить, Відходить, із собою взявши Неба бездонного блакить. Зпах суниць теж забирає,Ховає журавлиний ключ, Сестричку-осінь привітає І вируша в далеку путь. 2016 р.
Зненацька набігли, чорні хмари,Вітрисько холодний, сипав фарби,І сонечко зникло, яструб викрав,Так млосно сьогодні, кожен визнав. Людина завжди, чекає світла,Душа, щоб розквітла, мовби квітка,Знов усмішка ніжно, погляд гріла,Бо щастя в любові, навіть віддаль. Коли відчуваєш теплий доторк,Зумієш збагнути, зійде сонце,Полинуть всі хмари, пройде холод,І золотом землю вкриє жовтень.
Так солодко за стільки днів заснула, Хоча, вночі ще був сигнал тривоги, Всередині, мов тиша огорнула, Душа почула допомогу Бога. Закаркали ворони, якось певно, Хотіли, мабуть, злякати навмисне, Я ж бачу крізь них, тільки чисте небо, Звичайно мирне, яскраво блакитне. Така вже в перемогу сильна віра, Її не зламати безумній […]
А сонячні промінчики Стрибали по калюжах Та цілували личенько Тобі, мій юний друже. Й ти мірятимеш глибину Калюж тих з ними знову,Подивишся чи не втонув Кораблик паперовий, Якого з друзями пускав Після дощу раненько. А зайчик сонячний стриба Та зігріва серденько. 2023 р.
Сяє сріблом сепрневий серпанок, Ронить роси прозорі ранок, Кожна квітка ковтне краплинку, Пелюстками пригубить перлинку. Того трунку торкнуться й трави, Зачерпнути захоче у збанок Світлий-світлий свій сонце-сонях Та всміхнеться й відступить втома. 2023 р.
Легенько, наче серпантином Вітер кружля листочками, Які лягають попід тином М”якими килимочками. А угорі іще зелені Тримаються на гілочках Березових та яблуневих, До фінішу йде літечко. Воно покошені отави Залишить всім господарям,Вдаль полетить із журавлями, Передасть владу осені. 2023 р.
Що скажете господарі світу?Такий ваш славнозвісний порядок?Вбивати дозволяєте звіру,Дощенту руйнувати в додаток. Нещастя та незміряні муки,Навіки покалічені долі,Ніяке оправдання не змусить,Забути злодіяння на троні. Хто матері дитину поверне?Що виплакала сльози рікою,Знесилено… щоденний молебень,Волосся посивіле з війною. Відколи ворожнечі злодійство,Вривається страхіттям по людству,Хтось сенсу тут угледів? Сумнівно…Ми свідками лиш стали безумству.
Медовий Спас освятить мед та квіти І яблучний також садів дари, В дорогу проведе спекотне літо Горіховий і на добро благословить. Та осінь прийде у багряній сукні, Роздмуха горобиновий вогонь, Який теплом зігріє наші душі, Торкнеться і натруджених долонь. Ой, осене ти золота красуне,Сипнеш на трави зимної роси. Усі тебе […]