Зненацька набігли, чорні хмари,Вітрисько холодний, сипав фарби,І сонечко зникло, яструб викрав,Так млосно сьогодні, кожен визнав. Людина завжди, чекає світла,Душа, щоб розквітла, мовби квітка,Знов усмішка ніжно, погляд гріла,Бо щастя в любові, навіть віддаль. Коли відчуваєш теплий доторк,Зумієш збагнути, зійде сонце,Полинуть всі хмари, пройде холод,І золотом землю вкриє жовтень.