Хоч як лютує лютий уночі, Удень із даху лиє й лиє сльози. Отак до вечора він бідний плачучи Чекає, що “впечуть” іще морози. А вранці знову сонечко зійде І морозець, звичайно що відступить. Бо скро-скоро веснонька прийде І сіятиме квіти в лісі й лузі. 2021 р.