Наснилося мені на диво,Нарцисів незвичайне поле,Все ж з острахом дивлюся живо,Душа там, поступово тоне. Кричу їй, повернися…звісно,Поглинула краса уміло,Ой як же тут задушно й тісно,І ніби сміх лунав із вітром. Здалося затягнуло в пастку,Та чую вдалині крик чайки,Там річка протікає… знаю,І радісні мої світанки. А може це лишень легенди,Поглянути, нарцис […]