Там, біля тихенької річки,Засохла тополя стояла,Недоброго начебто вісник,Цей привид одягнутий в саван. Її заливало дощами,І вітру хотілось зламати,Вона ж не вмивалась сльозами,Хіба відчували щось шрами? З’явився десь паросток хмелю,Листочки зелені-зелені,Немов обійняв порожнечу…І знову… життя нескінченність…
Daily Archives: 07.12.2025
2 posts
Подаруєш квіти мені Та у коси вплетеш ромашку. Ті далекі згадаєш дні,Коли юність кохала палко. Подаруєш своє тепло, Яке душу мою зігріє. Почуття, що колись цвіло І тепер у серцях зоріє. Подаруєш мені вінок Із надії, віри й любові, Бо з тобою, коханий удвох Йти разом все життя готова. 2015 […]