У вікно заглядає троянда,Вся намокла в обіймах дощу,Не зігріла пора листопадна,Гіркоти напилась досхочу. Вдалині десь звучить серенада,Та його відчувала здаля,Це жартує вітрець – забіяка,Пролетівши замоклі поля. Він романтики дивна ознака,Ох як любить її веселить,Утікає сполохана мряка,Пелюстки висихають умить. Усміхнувся, війнув так близенько,Аромати чутливо вдихнув,Закружлявши у танці…о ненько!Враз далеко від неї […]