В Адама та Єви був вибір,Повірити Богу чи бісу,Жили у Раю…де ж спасибі?Всевишній лиш бачив зневіру. А далі як в тій мелодрамі,Просити б у батька прощення,Посипались закиди навіть,Всі винні… а змій…той сміється. Відтоді брехати й навчились,Кордони пітьми все міцніші,Придбав задоволення присмак,Диявол у шкірі зміїній. Безжальні пороки гордині,Безкарність відчули злодюги,Тож навіть […]
Monthly Archives: Лютий 2026
28 posts
Підморгує лукаво зірка рання І зрозуміло все без зайвих слів, А дощ шепоче тихо про кохання Та сонечком погожий день зустрів. Блідо-зелена перша ніжна парость Розсипалась недбало по землі. Це веснонька усім-усім на радість Так почуття висловлює свої. 2016 р.
У вікно заглядає троянда,Вся намокла в обіймах дощу,Не зігріла пора листопадна,Гіркоти напилась досхочу. Вдалині десь звучить серенада,Та його відчувала здаля,Це жартує вітрець – забіяка,Пролетівши замоклі поля. Він романтики дивна ознака,Ох як любить її веселить,Утікає сполохана мряка,Пелюстки висихають умить. Усміхнувся, війнув так близенько,Аромати чутливо вдихнув,Закружлявши у танці…о ненько!Враз далеко від неї […]
Китайська троянда Цвіте на вікні, Всміхаються радо Пелюстки її Червоні-червоні І ніжні такі, До сонця ясного Зелені листки, Неначе долоньки Прикрили гілки Або парасольки Чудові такі. Окраса в кімнаті Й відрада душі Китайська троянда Цвіте на вікні. 2019 р.
«… Сліпма торкати куряву негожу…» (Райнер М. Рільке) Над рікою, що зветься ТурботаПоводирі бредуть з учора в сьогодні,Костуром, що зветься Чужа РадістьТоркаючись м’якої землі і гіркої травиТорішньої.А тим часом на досвіткахЗима вмирає в самотині,Як померла колись в самотностіЗавірюха божевільних метафор(Бо смерть – справа самотніх)З хуртовиною зранених слівЯ завжди наодинці,Як сніговик, […]
Кохання в серці пташкою тріпоче Та розправляє крила-почуття. Ми як голуб з голубкою воркочем, Хоч промайнуло майже пів життя. Теплих слів для мене не жалієш, Кажеш, що й досі любиш як колись. В моїй душі кохання теж зоріє, Дарма, що час вже косу посріблив. У тебе також скроні побіліли І […]
На даму поглянув, мов книжку,І думав пробігтися швидко,Затіявши знову інтрижку,Ставало від себе вже гидко. Лишень прочитавши сторінку,Беруся пізнати що далі,Вона ж не питає оцінку,Спокійно чуттєво чіпляє. Потому вдаюся в деталі,З’явилось незвичне завзяття,Та тільки підводить зухвалість,Неждано суть зникла … прокляття. Палало нестерпне бажання,Здолати абзаци скоріше,Я ніби затіяв змагання,Водночас читаючи Ніцше. Враз […]
Жінкам роки не можна рахувати, Душею вони завжди молоді, Їм компліменти треба розсипати, Неначе зорі в небі голубім. І берегти й леліяти. мов квіти, Коханням огортати їх серця. На крилах щастя зможете летіти Разом із ними ви усе життя. 2016 р.
Перину бабуся Зима підбивала І ненароком її розірвала, Посипалось з неї білесеньке пір”я, Лежить у саду та у нас на подвір”ї. А Вітер-пустун його далі поніс На поле і луг, на дерева у ліс, Далеко-далеко, що звідси й не видно. На чому ж це спатиме Зимонька бідна? І плаче вона, […]
Вона збирала квіти польові,Постійно думала про нього,Кругом кружляли промені живі,Неначе… вісники від Бога. Її помітиш навіть звіддаля,Жіночна, в сукні бірюзовій,Тож разом чули співи солов’я,Зорі раділи світанковій. Війна, розлука, лиха відчуття,Молитва зараз, як надія,Тому вінець щасливого життя,Кохання щирого сплетіння. Вона збирала квіти польові,Вже інша зовсім, не вразлива,Тверда, рішуча, мовби сіль землі,Була […]
Хіба не з тобою сьогодні?Знай, поряд була я завжди,Невже не відчув у безсонні,Кохання сплітало стрічки. Торкалась рукою волосся,Горіли вуста у пітьмі,Напевне, незвично погодься,Побачення бачить такі. Хотіла забути, не вийшло,Чому відчуваю тепло?Так ніби смішливе дівчисько,Не вміє втаїти єство. Скажи, що тримає людину,Є ж крила у тебе…лети!Та тільки чомусь без зупину,Душа прокладає […]
Золотисте поле хлібне І бездона неба синь – України-неньки символ, А ще кетяги калин. І верба, що біля ставу Миє ноги у воді, А ще – диво-вишиванки – Витвір вмілих рук майстринь. Квітнуть мальви-охоронці Й сонях, наче оберіг Та барвінку сині очі Пильно дивляться у світ. Це дітей вони скликають […]
Годинник вистукує секунди,Неспинно скрадаючи літа,Новини розносяться повсюди,Немовби окутала пітьма. Фантомів скінчилася епоха,Згортати бульдозером пора,Брехнею вже ситі ми удосталь,Як мотлох облудливі слова. Майбутнє цікавить і лякає,Минуле проклало паралель,Чи станеться знову щось фатальне?На троні… безумний мільярдер…
День святого Валентина – Це закоханих всіх день. Це і вірність лебедина, І квітучий сад пісень. Він. Вона – дві половини, В унісон сердець биття Не лише на Валентина, Назавжди, на все життя. 1999 р.
Тим, кого по справжньому кохаєм Нині ” валентинки” надсилаєм, Даруємо їм ласку і тепло. Хай же день святого Валентина Вам приносить радісні хвилини, Щоби, наче сад життя цвіло. Щирих слів для них ми не жаліймо І щасливими зробити їх зуміймо, Сяймо для них сонечком ясним. Бо для цього треба небагато, […]
У світ чудес полинула неспішно,Моїй душі зробилося утішно,Тут синь небесна ніжила любов’ю,Стелила килим ніби бірюзою. Ступаю тихо, тільки б не зникали,Незвичні звуки скрипки та гітари,І щебіт пташки, подих різнотрав’я,Десь плескіт річки, в заводі латаття. Весна незримо пестить у розмаю,Крізь шепіт вітру, чується, кохаю,Навколо світло, нібито цвіт вишні,Розсипав щастя миті дивовижні. […]
Почувши зловісного крука,Душа залишилась без світла,Затисла тяжка каменюка,Надію поглинула прірва. Сказати, загояться рани,Слова ці для матері муки,На серці роз’ятрені шрами,Бо голос рідненький повсюди. Відтак у вікно все дивилась,А погляд …застиглий в печалі,Навколо могильне затишшя,Яке не лякало вже матір. Війни проклятуще відлуння,Немовби прийшло добивати,Як жити скаліченим душам?Їх за́живо спалюють втрати.
Розгулялася зима Не на жарт. І не сама. Вітер свище й завива,Чи то плаче чи співа. Завірюха-заметіль Сипле снігом звідусіль, Що не видно і за крок Ні доріг, а ні стежок. Морозенко теж не спить, Під ногами аж рипить. Кониками мчить трьома – Розгулялася зима. 2015 р.