У вікно заглядає троянда,
Вся намокла в обіймах дощу,
Не зігріла пора листопадна,
Бо журби напилась досхочу.
Та луна вдалині серенада,
Тож його відчуває здаля,
Це жартує вітрець – забіяка,
Пролетівши замоклі поля.
Як романтика довго чекала,
Він завжди веселить без зусиль,
Утікає сполохана хмара,
Пелюстки висихають умить.
Усміхнувся, війнувши красиво,
Аромати чутливо вдихнув,
Закружлявши у танці поривом,
Враз далеко від неї гайнув.
Все мінливе неначе погода,
І сплелися жага й гіркота,
Тож для когось маленька пригода,
А комусь почуття, все життя.
Автор публікації
Коментарі: 798Публікації: 507Реєстрація: 30-12-2020
Достижение получено 07.04.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 22.01.2021
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Яскравий коментатор
Достижение получено 04.04.2021Титул: Яскравий коментатор