. . А ВІТЕР ВІЄ, ЗАВИВАЄ…
. .Сьогодні сильний і грізний вітер віє,
. .Сердито взимку снігом завива,
. .Розхитує дерева, як уміє.
. .Лечу, біжу! – десь чуються слова.
. .Гуде і свище – кличе хуртовину,
. .На горизонті – сніговії там,
. .У полі рве кожнісіньку билину,
. .Назустріч вітер мчить вітрам – братам.
. .Людина? Що людина? Жде – чекає…
. .Збиває з ніг, в повітря мов несе
. .Її, як ту пір”їну, віру має,
. .Що вітер завірюху віднесе…
. .Й умиротворяться лани, долини,
. .Вбиратиме вологу вся Земля,
. .Повіє вітер в гори й полонини,
. .Прогнози втішні серце звеселять.
. .Погоди В БОГА доброї благаєм
. .Та снігу вміру білого давать,
. .І вітру ми помірного жадаєм,
. .Аби була в Природі благодать.
. . ТАМАРА РОМАНЮК,
. . 9 лютого, 2021 року.