. . БЕРЕЖІМО КОЖНУ МИТЬ ЩАСЛИВУ !
. .Укотре, з неабияким задоволенням я переглядаю – перегортаю гарні фотографії друзів дорогих і добрих від душі, читаю – перечитую листи – розмови – сповіді цікаві на своїй сторінці в “ІНТЕРНЕТІ”, даю – висловлюю і власні коментарі та враження сердечні. Живу, працюю, йду, мандрую та міркую про сенс життя – буття людини – БОЖОГО створіння.
. .Та особливо, до найпотаємнішої глибини мойого єства зворушило мене фото моєї доброї землячки ВАЛЕНТИНИ ЛУКАН (КОРОЛЬ) із чудовими віршованими рядками: – “ПОРОЮ НУЖЕН СБОЙ В СИСТЕМЕ, И ШАГ НА ОЩУПЬ В ТЕМНОТЕ, А ИНОГДА ПОБЫТЬ НЕ С ТЕМИ, ЧТОБ, НАКОНЕЦ, ПОНЯТЬ, КТО ТЕ…”
. .Я спробувала продовжити хвилюючу чуттєву тему прозовими рядками.
. .І гарні літні вечори приємні для душі. І теплі довгі ночі осені щасливі. І не обов’язково збій системі дати… А просто перепочити… Думки свої впорядкувати наодинці. Полинути спогадами у дитинство миле…
. .Згадати незабутні молоді літа у юності прекрасній. І про фініш життєвий пам’ятати, на старт наступний перейшовши…
. .Не обов’язково зупинятись…
. .Безсонні ночі від літ прожитих – пережитих, довгі дні, погожі й непогожі, БОГОМ дані… Життя прекрасне! Життя триває!
. .Поринути – заглянути у нього пожиттєво, гортаючи пожовклі сторінки сімейного альбому, і фотографії родинні розгладжуючи натрудженими руками…
. .Думки свої глибинні і вразливі, трохи сумні й щасливі, впорядкувати… Щоб мудрості життєдайної навчити …наступні покоління.
. .БЕРЕЖІМО КОЖНУ МИТЬ !
. . ТАМАРА РОМАНЮК.
