Для голосування необхідно авторизуватись

ЧУДО НА КИЛИМІ

 

. .                             ЧУДО НА КИЛИМІ

. .Багатющими джерельними потоками – сторінками народознавства, по-справжньому наповненими духовною ріднизною українознавства, впивалася – мандрувала КАТРУСИНА душа і раділо зболене серце, коли чула, бачила, читала про рідну мальовничу УКРАЇНУ.
. .От і їй, КАТРУСІ, захотілося створити – зробити на своєму заквітчаному подвір’Ї улюблений куточок дорогої ріднизни… Щось від бабки дісталося, дещо мамине знайшлося, інше – творча фантазія додала, увібрала у сучасний колорит, різнобарв’ям кольорів заквітчала… І так сонячно, привітно, легко, світло, добре на душі стало… Запахло – зачарувало своїм, нашим, неповторним, незбагненним, дорогим і …рідною УКРАЇНОЮ… Малою УКРАЇНОЮ у рідному краї…
. .А як приємно було почути зворушливі слова від сина і доньки, від милих внуків:
. .- Мамо, так файно ти зробила під хатою!
. .- Це так було колись!
. .- Бабуся, а у нас тут УКРАЇНА?
. .- Так гарно на подвір’ї! І квітів так багато!
. .І ожили мимоволі у добрій пам’яті КАТРУСІ незабутні спогади… Спогади про ЧУДО НА КИЛИМІ, що було так ніжно і любо заквітчане українською вишивкою…
. .Дивовижним різнобарв’ям ніжно вигравали веселкові візерунки, переплітаючись одні з одними, На великому вишиваному КИЛИМІ розміром 2.5 метра на 1.5 метра. КАТРУСЯ вперше побачила, як творилося справжнє квіткове ЧУДО, багато літ тому. Хрестик коло хрестика, нитка коло нитки, орнамент за орнаментом, колір за кольором, відтінок за відтінком, – і оживав на двохметровому полі справжнісінький букет пишних чарівних троянд.
. .Оцю прекрасну квіткову красу створювала маленькими, вправними, спритними руками вміло і терпляче НАТАЛІЯ САВЕЛІВНА МІНЧЕНКО. Вона вишивала. І не просто вишивала. А з любов’ю надзвичайною і серцем відкритим чаклувала з голкою над полотном.
. .КАТРУСЯ частенько заходила до хати до немолодої жінки, спостерігала за її вправними руками, обережними рухами, зосередженим поглядом. Очі КАТРУСИНІ розбігалися, коли вона задивлялася на різнокольорові нитки, акуратно складені у плетеному кошику. Як справжня майстриня – вишивальниця із багаторічним досвідом, легко і швидко переглядала, підбирала, складала м’які шерстяні нитки по кольорах і відтінках НАТАЛІЯ САВЕЛІВНА.
. .Жінка з неабияким захопленням розповідала КАТРУСІ про свої секрети вишивки. Адже проживали вони поруч, на одному подвір’ї, як свекруха і невістка.
. .- І звідки у вас така палка любов до вишивання? – цікавилася КАТРУСЯ у свекрухи.
. .- А все почалося з незабутнього дитинства. Вже тоді зрозуміла, що у нашій місцевості традиція така: вишиваними рушниками хату вбирати, – відповідала жінка.
. .- Та вишивати люблять чи не всі жінки і дівчата. А от великий килим вишивати – це складна і клопітка робота. Як ви спромоглися на такий експеримент?
. .- Поступово, послідовно від простих вишиванок до великих килимів перейшла…
. .КАТРУСЯ майже щодня навідувалася до свекрухи і задивлялася – любувалася розмаїттям візерунків та узорів, і з цікавістю допитувалася:
. .- А де ж ви берете кольорові нитки всіляків барвів? Та й полотно з підкладкою не з дешевих… Особливо, великих розмірів.
. .- Я вишукую шерстяні речі у магазині, приміром, шарфи, хустини, маленькі розміри одягу, обережно розв’язую і змотую у невеликі клубки. Інколи знайомі жінки приносять, – усміхаючись, розповідала КАТРУСИНА свекруха.
. .На столі КАТРУСЯ побачила цілий стосик акуратно складених вирізок із журналів із різними зразками, всілякими орнаментами і вишивками. НАТАЛІЯ САВЕЛІВНА деколи переглядала їх, надійно зберігаючи. Інколи вона давала волю своїй фантазії, і знову потрапляли всі у полон різнобарвних кольорових ниток, з яких з’являлися річка вузенька, хатина причепурена, дерева високі, травичка зелена, лебеді білосніжні і багато – багато квітів.
. .Серветки, рушники, подушечки, вишиванки, – на чому тільки не відтворювала творчу уяву та неабияку майстерність НАТАЛІЯ САВЕЛІВНА. А хто б не хотів похизуватися звичайною господарською сумкою чи сіткою, на яких дивовижним різнобарв’ям виграють веселкові візерунки.
. .І творилося ЧУДО прекрасне НА КИЛИМІ, і оживали на двохметровому полі чарівні троянди, які щомиті зігрівали серденько і душу…

. .                                   ТАМАРА РОМАНЮК.

1

Автор публікації

Офлайн 2 години

Тамара Романюк

358
Коментарі: 21Публікації: 174Реєстрація: 06-02-2020

Золоте перо

Достижение получено 17.06.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 16.02.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій