Для голосування необхідно авторизуватись

ДОБРА СУСІДКА

 

. .                                     ДОБРА  СУСІДКА

. .Людно і гамірно було тієї теплої і сонячної неділі на ринковій площі у районному центрі. Сюди з’їжджалися і приходили люди ледь не з усієї області, а не тільки з району, і ще із сусідніх областей.
. .Одні продавали свій крам, інші – купували, треті приглядалися – “прицінювалися”…
. .Посередині ринку була “зоопаркова” площадка з домашніми тваринами і птицею: зручно почувалися серед людей кролі, нутрії, кури з курчатками, гуси, качки. Трохи далі – були свині різних порід, малі поросятка. Інколи сюди приводили і корівчину, і телятка, і кози…
. .У своєрідну екскурсію перетворилася цікава подорож маленького ВАСИЛЬКА на своєму власному транспорті (дитячий візочок) разом з молодою мамою КАТРУСЕЮ.
. .Оченятка дитячі розбігалися у хлопчика, адже він вперше потрапив у багатолюдне місце:
. .- Мамо, хочу бачити кицю, – ВАСИЛЬКО показував маленьким пальчиком на кролів… – Ходила дитина коло тварин, гладила їх, задивлялася, і так радісно, по-дитячому щасливо сміялася, сміялася…
. .Та раптом КАТРУСЯ глянула і …застигла. …ВАСИЛЬКО зник… Вона не на жарт перелякалася, якийсь невідомий страх охопив всеньке тіло, від безпорадності і жаху жінка ледь не зомліла…
. .- Ви не бачили малого синьоокого хлопчика у темно-зеленому вбранні? – перепитувала у жінок і чоловіків схвильована мама.
. .- Півтора рочку моєму руденькому синочкові, не знаєте, не бачили?
. .- А ти що за мама така, що дитину не догледіла? – казали одні люди.
. .- І нащо брати таке мале дитя на базар, – говорили інші.
. .- Гай, тихо вже, може не мала з ким залишити вдома…
. .- Люди добрі, я знаю ту сім’ю, там повне подвір’я родини, а дитину нема з ким залишити, – чулося…
. .На ринку ставало все менше людей, транспорт виїжджав з території торгового ринку, продавці складали залишки свого краму. …КАТРУСЯ бігала, метушилася, випитувала, безперестанку ридаючи… ВАСИЛЬКА ніде не було…
. .Тітка МАРУСЯ проходила квітковою “зоною” коло верхніх воріт. До неї приязно повертали свої голівки чарівні осінні квіти – вишукані хризантеми. Зробивши всі заплановані покупки, жінка йшла і насолоджувалася приємним і водночас терпким ароматом осінніх квітів різних сортів. …Але …що це?
. .Раптом вона побачила незнайому чорняву молодицю, що тягнула за ручку малого руденького хлопчика, який постійно плакав і кликав маму…
. .- Ти куди дитину ведеш? Це ж не твоя дитина! Це ж сусідський хлопчик! – почала кричати тітка МАРУСЯ. І люди почали збігатися, зглядаючись на голосну розмову.
. .- Тобі що треба? Не твоє діло! – сердито відгукнулася незнайома молодиця.
. .- Віддай мені дитя! – тітка МАРУСЯ вихопила синьоокого хлопчика на руки… Молодиця підтюпцем пішла геть, загубившись у натовпі.
. .КАТРУСЯ підбігла до свого синочка, і почала, обіймаючи, заціловувати й голубити його. Плакала вона вже від радості материнської… Тримаючи ВАСИЛЬКА на руках, мама не могла натішитись і постійно дякувала тітці МАРУСІ. Адже могло статися непоправне…
. .Скільки пам’ятає себе КАТРУСЯ, ще від тих молодих літ, коли вони з РОМАНОМ побралися, тітка МАРУСЯ завжди була привітною до молодої господині, – як добра сусідка, як любляча матір, як розумна порадниця, як цікава співрозмовниця. І КАТРУСЯ до неї горнулася… Бо ж вона частенько брала маля на руки, спілкувалася з хлопчиком, коли мами близько не було на подвір’ї. А ще ділилася власними запасами їжі, фруктами та овочами зі свого саду – городу, обмінювалася новими сортами і видами улюблених квітів.
. …А там десь чується… То коло паркану гомонять – балакають КАТРУСЯ і тітка МАРУСЯ.
. .Пройшли – проминули літа. КАТРУСЯ дивиться на свого дорослого сина ВАСИЛЬКА, такого серйозного, чемного, доброго – і втішається – радіє її материнське серденько. Сталося… Усе з ГОСПОДНЬОЇ волі сталося. Так мало бути…
. .Інколи, зі сльозами на очах, згадує жінка оту своєрідну подорож – “екскурсію” свого маляти з тих далеких молодих літ, яка ледь не стала фатальною, якби не ДОБРА СУСІДКА ТІТКА МАРУСЯ…

. .                   ТАМАРА РОМАНЮК.

3

Автор публікації

Офлайн 1 день

Тамара Романюк

755
Коментарі: 26Публікації: 335Реєстрація: 06-02-2020

Золоте перо

Достижение получено 17.06.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 16.02.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій