. . ДОЩ ІДЕ…
. .Ось дощ іде – так довго ми його чекали.
. .А дощ іде – Земля все п”є – вбирає воду.
. .І дощ іде – ми ГОСПОДА давно благали, –
. .А дощ іде. – Цей дощ для нас, як нагорода.
. .А дощ іде – Природа – матінка радіє,
. .І годувальниці дає – дарує силу,
. .Лани, поля вже оживають – зеленіють,
. .Вода дощами рясно ще на Землю лилась…
. .Кущі, дерева збирають усю вологу,
. .Цвітуть веселкою барвистою і квіти,
. .Трава зелена встеляє нам м”яку дорогу, –
. .Цілющий дощ приготувалася зустріти.
. .А дощик знову йде, наповнює повітря,
. .Ми свіжий подих відчуваємо так легко.
. .Квіткову дощ той розмальовує палітру
. .І дивограєм тішить вимите люстерко.
. .Травневий дощ іде. І сонце виглядає,
. .Немов радіє, що хмарини розійшлися.
. .Так добре і світло на душі… Знов світає.
. .Людино! ГОСПОДУ подякуй, помолися…
. .За дощ благословенний, матінку – Природу,
. .За добрий день, який ВСЕВИШНІЙ нам дарує,
. .За дощ, що ллється і дає джерельну воду,
. .За дорідну Землю – вона людей годує…
. .А ДОЩ ІДЕ…
. . ТАМАРА РОМАНЮК.
