Для голосування необхідно авторизуватись

ДОЖИТИ В ПАРІ ДО ГЛИБОКОЇ СТАРОСТІ…

 

. .         ДОЖИТИ ДО ГЛИБОКОЇ СТАРОСТІ…

. .”МАМИНІ РУКИ”… – пам’ятаєте, друкувалося?
. .Чи є на світі щось незабутніше, неповторніше, найпрекрасніше у житті, як МАМИНІ РУКИ? Ніжні, ласкаві, добрі, теплі, приємні…
. …У кожну дорогу, далеку і близьку, мене проводжає усміхнений МАМИН ПОГЛЯД. І МАМИНІ РУКИ, загорілі від сонця, засмаглі від землі. Із синіми прожилками, по яких добре видно, як пульсує гаряча кров.
. .-МАМО, ЧОГО ЗАЖУРИЛИСЬ?
. . ДАЙТЕ ТЕПЛО ВАШИХ РУК.
. . В ХАТІ НА ЗГАДКУ ЛИШИЛИСЬ
. . БОЛІ Й ТРИВОГИ РОЗЛУК.
. .Повертаючись думами – думками у своє миле дитинство, я завжди бачу – відчуваю МАМИНІ РУКИ, яких так часто бракує в житті. І бракуватиме… Ой, як бракуватиме…
. .”ДОЖИТИ ДО ГЛИБОКОЇ СТАРОСТІ…”. Та не всім, і не кожному так судилося… 27 травня 2018 року розпочався відлік ВІСІМДЕСЯТ П’ЯТОЇ (85) весни від самісінького ДНЯ НАРОДЖЕННЯ нашої мами, бабусі, прабабусі АЛЛИ ВОЛОДИМИРІВНИ БУРЛАКИ.
. .Та сьогодні (29 червня 2018 р.) моя найрідніша людина, моя МАМА відійшла у ВІЧНІСТЬ… Плакало небо, йшов безперевно проливний дощ, чувся тихий жалісливий плач, лунав ніжний спів братів і сестер ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН – БАПТИСТІВ, проповідувалося СЛОВО ГОСПОДНЄ…
. .Матері, бабусі, прабабусі нашій, АЛЛІ ВОЛОДИМИРІВНІ БУРЛАЦІ судилося, з БОЖОЇ волі, прожити довге, щасливе, насичене, цікаве життя.
. .Коли ГОСПОДЬ БОГ забирає найрідніших людей, чомусь ми пам’ятаємо тільки добрі, світлі, позитивні, найкращі моменти життя. І це властиво кожному із нас. І СЛАВА БОГУ за це! Бо це – добра пам’ять…
. .ЩОБ ДОЖИТИ ДО ГЛИБОКОЇ СТАРОСТІ… Як моя МАМА…

. .                     ТАМАРА РОМАНЮК.

3

Автор публікації

Офлайн 3 дні

Тамара Романюк

912
Коментарі: 28Публікації: 417Реєстрація: 06-02-2020

Золоте перо

Достижение получено 17.06.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 16.02.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій