. . І СЛОВО “ЩАСТЯ” В ДУШУ ПРОРОСЛО.
. .Я йду, мандрую по квітковому розмаю,
. .Де квіти дивограєм скрізь цвітуть,
. .І на серці я та й велику радість маю –
. .Краса! А квіти все цвітуть, ростуть.
. .Яскраве сонце світить. Матінка – Природа
. .Зігріта і промінням, і теплом.
. .Від ГОСПОДА це благодать і нагорода,
. .І слово “ЩАСТЯ” в душу проросло.
. .А небо МИРНЕ голубе над головою
. .Та ніжна просинь, в далині – блакить,
. .Хмаринки білі, мов вітаються зі мною –
. .Яка прекрасна, незабутня мить!
. .На березі стою собі я коло річки,
. .Дзюрчить, шумить вона там у селі.
. .До мами завітаю на три дні і нічки,
. .До рідної я припаду Землі.
. .Як в юності, зайду до батькової хати,
. .Задумаюсь коло калини там,
. .Так добре знов в оселі рідній побувати,
. .Стрічатись в мирную годину нам.
. .І СЛОВО “ЩАСТЯ В ДУШУ ПРОРОСЛО…
. . ТАМАРА РОМАНЮК,
. . 20 серпня 2020р., 2 березня 2021р.
