. . Я ЛЮБЛЮ СВОЄ РІДНЕ ДИТЯТКО
. .Я так люблю своє дитятко рідне,
. .Синочка – первістка свого малого,
. .І очі сині, як волошки в житі
. .Та Усмішку від сонця золотого.
. .Як полум”я, горить руде волосся,
. .Рум”янець біле личко прикрашає,
. .Уста дитячі – вишеньки червоні,
. .Тепло і лагідність його вражає.
. .Синок шанує, любить своїх друзів,
. .Навколо нього світ завжди добріє.
. .Цікаві й мудрі ставить він питання,
. .З дорослими спілкуватись вміє.
. .Я так люблю своє дитятко рідне,
. .І донечку, кровиночку маленьку,
. .Що має карі очі – чорноброва,
. .Смугляве личко – дівчинка гарненька.
. .Волосся темне хвильками повільно
. .Вродливу крихітку в красу вбирає.
. .Уста так усміхаються щасливо, –
. .Дзвінкоголоссям доня розцвітає.
. .Як любить чарівниця танцювати! –
. .Весільна музика весела грає,
. .Людей там задивляється багато –
. .То у таночку донечка кружляє!
. .Згадалось… Літа юні, незабутні,
. .І молодість, щасливе материнство…
. .Дорослими дитятка рідні стали,
. .А я кровинок кличу у дитинство…
. . ТАМАРА РОМАНЮК,
. . 3-4 листопада 2020 року

Думок на тему “Я ЛЮБЛЮ СВОЄ РІДНЕ ДИТЯТКО”
У вірші стільки світлої материнської любові! Чудово!