Летела ведьмочка под вечер на длинной, новенькой метле, спешить ей было недалече: на съезд таких же, кто летел. Но вдруг потяжелела ноша и ей уж быстро не умчать, а что такое приключилось? Вцепились черти тут опять. Такими чёрными они бывали, как будто каждый – трубочист, хвостами тонкими мелькали […]
Daily Archives: 04.11.2020
9 posts
” МОЙ СНЕЖНЫЙ АНГЕЛ” Уже было далеко за полночь, когда начался снег. Густой красивый он за несколько минут превратил все вокруг в зимнюю сказку. Начиналась метель – Только этого мне не хватало тихо сказал мужчина остановив машину на дороге и глядя в снежную ночную даль слушал, как зима танцует танец […]
1. Ці очі! Чом їх не забути!? Вони далеко та такі близькі, Як жаль, що час не в силі повернути, Щоб не зустрілись погляди тоді! 2. Я б пройшла поруч, та не подивилась, Не потонуло б серце у тобі! І ти тоді, любове, не втомився б Тонути стрімко, повністю в […]
А сьогодні, а сьогодні Файний одуд дуже модний, Так ошатно він убрався, Мов на свято йти зібрався. Так красиво походжає, Мов розучує танок. Хто побачить, зразу знає: В цього одуда все ок! Він красивий та здоровий, До романтики готовий!
«Кіберпанк» Частина перша: Початок 2045-й став переломним для людства: люди масово свердлили собі черепи, вживлюючи чипи, винайдені в далекому 2016-му Ілоном Маском, який собі тихенько жив на Марсі та потягуючи текілу, спостерігав за цим божевіллям. Настала так звана «ера кіберпанку». Люди прокачували собі клепки за допомогою чипів, світ змінився до […]
А осень бывает разная: И тусклая и алмазная, Туманом густым оповитая, Холодным дождем умытая, Первым морозом – румяная, Кокетливая и пьяная, Неугомонно болтливая, Угрюмая, молчаливая… Обдуманная, спонтанная, Надоевшая, долгожданная… И, кажется, бесконечная… Но, всё же, и осень – не вечная!
Ой, літа-лелеки, Роки-журавлі, Долаєте легко Шляхи чималі. Відстані великі Швидко ви пройшли. Осінь зовсім близько У моїм житті. Бабиного літа Легку і тонку Сріблястую стрічку Вплела у косу. Мережила землю Дощиком дрібним, Сяяла зорею Ясно з вишини. Раділо серденько, Тішилась душа. А літа-лелеки Все кудись спішать. 2020 р.
..Сумую за Вами, як за родиною.. ..переглядаю світлини.. ..згадую зустрічі та прощавання.. ..чекаю слушної днини.. ..чекаю очікувану нагоду.. ..щоб склалися пазли життя.. ..мене не зупинять примхи погоди.. ..бо бажаним є вороття.. ..Душа мені стиха шепоче..- ..”Збирайся і їдь..вже пора..”.. ..там раді усім.. зустрічають охоче.. ..відпустка завжди “на ура!!”.. ..Приїду.. ..чекайте.. […]
. . Я ЛЮБЛЮ СВОЄ РІДНЕ ДИТЯТКО . .Я так люблю своє дитятко рідне, . .Синочка – первістка свого малого, . .І очі сині, як волошки в житі . .Та Усмішку від сонця золотого. . .Як полум”я, горить руде волосся, . .Рум”янець […]