Для голосування необхідно авторизуватись

“ЯК НА ТІ ЧОРНОБРИВЦІ ПОГЛЯНУ, БАЧУ НЕНЬКУ СТАРЕНЬКУ СВОЮ…”

. .”ЯК НА ТІ ЧОРНОБРИВЦІ ПОГЛЯНУ, БАЧУ НЕНЬКУ СТАРЕНЬКУ СВОЮ…”
. .Завітали недавно оце ми всією родиною, із дітьми та внуками, у милу мальовничу НОВОСЕЛИЦЮ, у моє рідне село. І так запахло дорогою ріднизною… Так запахло жовтогарячими ЧОРНОБРИВЦЯМИ, рожевими ФЛОКСАМИ, білосніжною ПІВОНІЄЮ, бузковою МАТІЛОЮ, зеленою М’ЯТОЮ, барвистими ЖОРЖИНАМИ водночас…
. .Здалося на мить, що он стоїть – виглядає на порозі коло хати з радісною усмішкою на вродливому обличчі моя мама АЛЛА ВОЛОДИМИРІВНА. Порається у яскравому пахучому квітнику моя бабка НАТАЛІЯ. Ретельно переглядає і складає свої інструменти тато ІВАН ЯКОВИЧ (кажуть, що він був гарним ветеринаром, бо ж віддавав себе професії сповна).
. .Ходила – мандрувала я по такому дорогому, рідному подвір’ї від однієї хати до іншої, стояла майже під кожним деревом, спираючись до стовбура, милувалася – любувалася ніжними махровими АЙСТРАМИ чарівних кольорів та пишними і величними ЖОРЖИНАМИ, задивлялася на гоноровий дивовижний СОНЯШНИК, що нагадував справжнісіньке квіткове деревце, яких насадила НАТАЛКА, брата мого ОЛЕКСІЯ дружина. А який гарний пліт з верболозу змайстрував перед хатою брат мій, доповнивши його посадженими кучерявими зеленими ВЕРБАМИ та ПОВИТИЦЕЮ, що в’ється по плоті…
. .Так, ходила й ходила я по своєму подвір’ї, де все нагадувало про незабутнє дитинство, юні літа… Здавалося, що повернувся – зупинився час відрізком на цілих п’ятдесят…
. .У душі моїй, схвильованій сердешній і голівоньці, заклопотаній й такій уже немолодій, чується – співається ота українська пісня, що “ЧОРНОБРИВЦІВ НАСІЯЛА МАТИ”…
. .- ЯК НА ТІ ЧОРНОБРИВЦІ ПОГЛЯНУ,
. .- БАЧУ МАТІР СТАРЕНЬКУ,
. .- БАЧУ РУКИ ТВОЇ, МОЯ МАМО,
. .- ТВОЮ ЛАСКУ Я ЧУЮ, РІДНЕНЬКА… (Микола Сингаївський).
. .Хіба можливо забути оте бабчине НАТАЛІЇНЕ:
. .- Ці, май високі ЧОРНОБРИВЦІ (купчаки), треба садити попід хату, а низенькі, набиті (махрові) ЧОРНОБРИВЦІ, треба класти поперед них. Так буде файно, та й люди любуватися будуть, – казала колись бабка НАТАЛІЯ, дбайливо доглядаючи та акуратно підв’язуючи кожен кущик ЧОРНОБРИВЦІВ. (Пам’ятаєте, друкувалося у моїй публікації “КОЖНА КВІТКА ФАЙНА ПО СОБІ…”?).
. .І мамині настанови завжди ставали в нагоді:
. . -Ти дивися добре, чи вже всіх квіток ми тобі вділили? А отой темний “АРДІВАН” (БУЗОК) маєш? ПРИМУЛИ й “ЧОСНИЧКИ” (НАРЦИСИ) доглядай, аби “приймилися…”, – казала.
. .Скільки часу промайнуло… Яку палку і незбагненну любов до одвічної краси, до прекрасного світу, до чарівних КВІТІВ прищепили мені мої найрідніші люди. Саме ЧОРНОБРИВЦІ, українські наші ЧОРНОБРИВЦІ повертають мене, як і кожного із нас, завше, у незабутні й приємні спогади до рідної оселі, до татової криниці, до маминої хати, до бабчиних дивовижних ЧОРНОБРИВЦВ.
. .Так, саме так називають ці чарівні квіти у народі – ЧОРНОБРИВЦІ. А ботанічна назва цієї рослини – ТАГЕТЕС. Чи можемо ми уявити, що вже давно наші українські квіти – ЧОРНОБРИВЦІ – були завезені до УКРАЇНИ з МЕКСИКИ?
. .Якщо, приміром, раніше ми знали про “ЧОРНОБРИВЦІ темно-оранжевих кольорів з темною облямівкою (“чорні брови”), то тепер гама кольорів змінилася і “чорні брови” побіліли”, – пише ВОЛОДИМИР УДОД у журналі “КВІТИ УКРАЇНИ”.
. .Невибагливі однорічники рясно квітують упродовж усього літа аж до заморозків. Добре почуваються у напівтіні, але краще квітують на сонячних місцях.
. .Найпоширенішими у квітникарстві ТАГЕТЕСИ відхилені, що стали головною окрасою наших квітничків, ТАГЕТЕСИ прямостоячі, ТАГЕТЕСИ тонколисті.
. .Ось такі вони – невибагливі, красиві й корисні наші ЧОРНОБРИВЦІ.
. .Посадімо і собі “ЧОРНОБРИВЦІ, ЯКИХ НАСІЯЛА МАТИ У МОЇМ СВІТАНКОВІМ КРАЮ…”. І запахне наша оселя рідною УКРАЇНОЮ…
. .                                    ТАМАРА РОМАНЮК,
. .                                    3 вересня 2018 – 2021 р.
1

Автор публікації

Офлайн 4 години

Тамара Романюк

920
Коментарі: 28Публікації: 422Реєстрація: 06-02-2020

Золоте перо

Достижение получено 17.06.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 16.02.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій