. . ЗИМА, ЗИМА, ЗИМА…
. .Чи побували ви у справжньому загадковому зимовому палаці білосніжної Зимоньки – Зими? Чи насолоджувалися дивовижними пейзажами і краєвидами багатої матінки – Природи? Чи вдихали чудодійний аромат вранішнього повітря зимової пори? Чи милувались неймовірною красою ніжних сніжинок, що витонченими візерунками кружляли, мов чарівні білосніжні метелики?
. .Зима… Вона – прекрасна, неповторна, дивовижна. Вона – ГОСПОДНЯ, велична, пречиста, таємнича…
. .Ось переді мною – мій рідний казковий сніговий палац, звідки так не хочеться йти, а тільки глибше занурюватися у його бездонну чистоту білого – білого снігу, від якого світліє – ясніє на серденьку моєму. Хочеться притулити обережно холодну грудочку м”якого снігу до обличчя, відчути приємний дотик білесеньких сніжинок, увібрати у своє людське єство всю безмежну і таємничу сутність матінки – Природи…
. .Високі багаторічні яблуні, молоді вишні й абрикоси, високорослі кущі бузку, жасмину, молодої калини із червоними китичками спілих ягід, як загадкові створіння, вишикувались перед великою гарною хатою із широкими вікнами до сонця, на дорогу. І кожна гілочка на дереві мала свій, особливий наряд, адже Зимонька – Зима вбрала їх у чарівні снігові шати, насипавши зверху білого снігу, що виблискував – переливався у яскравих променях величного сонця тієї зимової пори.
. .Та надзвичайною принадою всього зимового саду у сніговому палаці є зелені кущики невисокого самшиту із блискучими листочками, які вабили своїм вишуканим і чарівним виглядом. Бо ж здавалося, що на них навмисне хтось залишив кругленькі купочки снігу на верхівках. Вони нагадували казкові розгалужені деревця, яким Зима подарувала найкращий, найдовершеніший одяг.
. .Височіли гонорово на великому подвір”ї, вкритому м”якою сніговою ковдрою, зелені пишні туї, на які падав і падав лапатий сніг білосніжними химерами, надаючи їм декоративного вигляду. Гармонійно вписалася у це приємне природне товариство і молоденька верба, причепурившись у зимовий наряд білосніжної Зими.
. .Переді мною вимальовувався справжній архітектурний зимовий ансамбль ГОСПОДНЬОЇ природної краси… Очей не відірвати!
. .Надворі йшов і йшов густий лапатий сніг. Була справжня наша Зима, яку так довго ми чекали. БОГОМ дана дивовижна Зимонька – Зима…
. . ТАМАРА РОМАНЮК,
. . 13, 25 лютого 2021 року.
