Для голосування необхідно авторизуватись

Успішні люди

Ольга прокидалась о шостій, одягала спортивний костюм та йшла до парку, що знаходився поруч з її домом. Там вона бігала по алеї неодмінно під улюблену ритмічну музику. Через півгодини поверталась додому, швиденько приймала душ, заварювала собі каву та готувала легкий сніданок…

Поснідавши, робила бездоганний макіяж, одягала стильний діловий костюм. Перед виходом з дому озирнулась на своє зображення в дзеркалі. Неперевершена! Їй подобалось так виглядати. Подобалось, коли люди, проходячи повз неї підсвідомо звертають на неї увагу. Подобалось ловити погляд чоловіків. Подобалось, коли деякі жінки обговорюють поза очі те, як вона чарівно виглядає. Ольга має так виглядати, адже обіймає посаду керівника відділу. У свої тридцять років вона досягла неабияких кар’єрних висот. Сама, без допомоги знайомих та родичів. Власними зусиллями, власними знаннями, власною наполегливістю. Відразу після закінчення університету, Олі, як відмінниці вишу, запропонували вакансію рядового спеціаліста. І ось промайнуло майже десять років і вона займає керівну посаду у фірмі, що розвивається швидкими темпами. І тепер на роботі до неї звертаються не інакше як Ольга Ігорівна.

Вийшовши з під’їзду підійшла до свого, нещодавно купленого, автомобіля. Вона могла і без нього добратись до роботи (йти до офісу хвилин двадцять), але, на її думку, все повинно говорити про її статус успішної жінки.

Припаркувавши своє авто, молода жінка направилась до центрального входу офісу. Побачила, навіть відчула, як дві колеги уже пліткують про неї та її машину. Вона знала, що багато знайомих часто перемивають їй кісточки, пліткуючи про її особисте життя, нове вбрання, кар’єрні досягнення. Вторгаються своїми розмовами в найпотаємніше, намагаються дізнатись правду про те, що воліла б сховати якнайдалі від надокучливих очей. Ольга була рада тому, що зараз має свій власний кабінет. У неї є змога не чути ці банальні розповіді своїх підлеглих про їхнє життя-буття, не підтримувати плітки й не відповідати на безтактні запитання. Вона мала можливість повністю занурюватись в робочі моменти та не відволікатись на дрібниці…

Ні, Оля не була занудою. Її поважали підлеглі, а керівництво довіряло найскладніші проекти та завжди хвалило її за успішні результати. Вона могла підтримати розмову будь з ким: чи то з малими дітьми, бабусями в сусідньому супермаркеті, майстром в салоні краси чи успішним бізнесменом. З нею було цікаво розмовляти на різні теми. Вона була розумною, ерудованою, цікавою співрозмовницею.

Нещодавно їй виповнилось тридцять. Тридцять років для жінки – то час її найпишнішого квіту. В тридцять жінка розцвітає, випромінює свою неповторну енергетику, яка здатна звести з розуму чоловіків. В тридцять жінка ладна швидко подолати перепони на своєму шляху. В такому прекрасному віці представниці прекрасного статті вміють гармонійно поєднувати кар’єру та сім’ю… Однак сім’ю Ольга поки що не створила. Не було з ким. Не те, щоб не було ніяких відносин з чоловіками. Час від часу Оля зустрічалась з представниками сильної половини людства. Але щось не складалось… Іноді траплялись досить меркантильні особи, які бачили в жінці лише власницю двокімнатної квартири та керівника прогресивного відділу. Щоправда, час від часу в її житті зустрічались досить непогані чоловіки: розумні, сміливі, привабливі. Однак відносини, як правило, були недовготривалими. І закінчувались словами чоловіка: «Ти добра, розумна, гарна. З тобою весело, цікаво… Але…» Цього «але» Оля так не любила. «Але ти дуже ідеальна. Не для мене. Ми різні. Ти все повинна зрозуміти». Повинна. Чому повинна Ольга розуміти, що вона чимось не така? Чим вона гірша за Галю, Марину, Катю? Чим гірша за п’яничку-сусідку, в якої відносини з непоганим хлопцем? Чим гірша за однокласницю, яка вийшла заміж за успішного бізнесмена та народила йому двійнят? Чому вона не така, яка потрібна чоловіку? Чому? Все в ній було ідеальне: тіло, розум, характер, манери. Вона ходила до спортзалу, їла здорову правильну їжу, щоб мати гарну підтягнуту фігуру. Вибирала гарний одяг, робила бездоганний макіяж, мала доглянуті руки – все для того, щоб мати привабливий вигляд. Багато читала, відвідувала різноманітні тренінги та семінари, вивчала іноземну мову, ходила на різні курси – все, щоб мати непогані знання в різних сферах. А ще, не зважаючи на щільний графік, була досить непоганою господинею: вміла готувати не абищо, а страви з різних куточків планети. У власній квартирі створила затишну атмосферу. Багато подорожувала, ходила на різні виставки, час від часу відвідувала спектаклі – все , щоб бути цікавою для когось. А ще Оля дуже любила дітей і тварин. Але поки що їх не було. Якщо дитини не було від кого народити, то собаку не заводила через свою зайнятість. У всьому Ольга була взірцем, ідеалом. Однак знову і знову від чоловіків вона чула оте «але». А вона так хотіла бути щасливою!!!

І ось Ользі виповнилось тридцять. в день народження колеги, друзі, рідні вітали її з ювілеєм і бажали основного: знайти того самого принца, на якого вона заслуговує. Мама хоч і заспокоювала Олю в тому, що все ще попереду. Але час від часу все-таки допитувалась про особисте життя і просила хоч за когось вийти заміж та народити діток. Аби з кимось Ольга не хотіла бути. Хотіла бачити поруч собою достойного їй чоловіка.

Час від часу молода жінка скаржилась подрузі про своє невлаштоване особисте життя. Та її заспокоювала, іноді знайомила з колегами чи знайомими. Але від цього нічого путнього не виходило. Ольга розуміла, що хоч подруга і найкраща, ніби й розуміє її. Але все ж зайнята власним життям: вихованням доньки та стосунками з власним чоловіком.. Тому намагалась не так часто скаржитись про особисте.

Жінка приходила на роботу завжди вчасно, робила невеликий перерив на обід і знову занурювалась в роботу. Частенько вона затримувалась у своєму кабінеті. Так вона забувалась і на деякий час не згадувала про те, що вона самотня. Повертатись додому зазвичай вона не хотіла. Там її чекає порожня квартира. І там у власному житлі іноді хочеться вовком вити від тиші. Вона так хоче бути просто щасливою. Прокидатись вранці від палкого поцілунку чоловіка, заварювати на кухні каву та йти будити свого малюка. Щоб потім усією сім’єю влаштувати пікнік чи поїхати відпочивати на море… Але зараз Ольга змахує зі своєї щоки сльозу і продовжує будувати своє успішне життя…

А десь в іншому місті, в кабінеті керівника сидить за столом успішний чоловік: розумний, добрий, щирий. І він мріє про жінку та дітей. Але на стільки розчарований в житті, що дуже сумнівається в тому, що збудеться його найпотаємніше бажання…

Можливо, скоро їхні долі перетнуться. І дві гарні успішні особистості зможуть стати щасливими в цьому бурхливому житті…

3

Автор публікації

Офлайн 1 місяць

Olena Kostyrko

33
Коментарі: 2Публікації: 14Реєстрація: 02-08-2020

Бронзове перо

Достижение получено 28.08.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Думок на тему “Успішні люди”